Не ображу

Алиса Горштейн
Я ніколи тебе не ображу,
Ти - мiй всесвiт i мій небозвiд.
У розлуцi лише жвавить фраза:
"Моя мила, ти як? Привiт!"

Я нiколи тебе не зраджу,
Тебе й наших безглуздих бесiд,
I нехай повернусь не назавжди...
Воно варто всього! Всiх бiд.

Всiх зусиль, моїх марень ночами,
Навiть нервів електропровід...
Закохалася в тебе без тями,
А тепер ти - життя мого свiт.

Поодинці занадто холодно.
Поодинцi ми йдемо пiд лiд...
Коли разом - в менi по-новому
Десь всереденi щость тремитить.

Як так трапилось? Стала принада,
Що збурила усi вiдчуття

Я дiзналась, що значить "кохати",
Я згадала, що значить "життя".