Не вимолюю слів, простотою освячених:
Теплотою душі їх заквітчуєш знов.
Моїм серцем зітхання твоє вже пробачене,
А в твоєму - дозріла остання любов.
Я наповнюю душу пташинним цим леготом,
Сподівання вирощую якісний плід.
Нам навчитись любити потрібно у лебедів:
Засвітитись любов'ю безмежною слід.