Цуратись ти ще будеш Україно
За те, що ти народу учинила
За сльози материнськi та дитячi,
Ти ще не раз вiд сорому заплачеш,
За те, що ти нацiстiв вшанувала
I честь свою за долари продала.
Цуратись тебе всi народи будуть
Про твою зраду ввiк не позабудуть.
Ти, хто так мрiяла про волю,
Навіщо обрала жебрацьку долю?!
Де твоя правда? Є вона чи нi,
Чи згинула вона в вiйни вогнi?
Скажи Вкраїно, бiсова ти мати,
Як ти наважилась своїх дiтей продати?..
Невже гадаєшь, не iснує Бога?
Давно ти стала розумом убога?
Тризубець свiй на свастику змінила,
Танцюєшь божевiльна на могилах
Тих, без кого б тебе не iснувало,
Але тобi i цього було мало…
Ти стала i собою торгувати
Наче повія з тим, хто платить спати.
Колись була вродлiвиша з сестер
Та стала ким, скажи менi, тепер?..
Й мене ти двiчi зрадити зумiла,
Але казала, що мене зрастила
I я прощав тебе як рiдну мати
Та бiльше сил нема тебе прощати,
Хай Бог обоїм буде нам судя
За те що в нас вже вбитi почуття...