Моi слова

Наталия Лобач
Мої слова, душі моєї діти,
Вас відпускаю в люди без прикрас.
Насіння ви, хай проростають квіти,
Плоди - то справи лишаться по вас.

Мої слова, мої сини рідненькі, 
В серцях надію, єдність бережіть
І віру в майбуття Вкраїни-неньки,
Де розум пануватиме. Творіть
Натхнення в правді й мирі людям жити.
Допомогати щиро, співчувать,
Добро своєю працею творити.
І рідний дім гуртом відбудувать.

Мої слова - мої красуні-доньки,
Торкайтесь душ, як солов'їний спів.
Хай Україна повниться любов'ю
І в злагоді ростить своїх синів.