Миготять сніжинки, спалахають в небі,
Сяйвом кришталевим в ліхтарі у тебе.
Розвіває вітер сполохи над нами,
Укриває землю млою і снігами.
Заметіль кружляє, що не видні зорі,
Віхола співає, небо жме до долу.
Пеком дме в обличчя ,затишку так треба,
Забуваєш дихати ,не згадаєш себе.
Хтозна де ті люди? В схованках...щасливі,
Поміж нами простір,а над нами вирій.
Гріють дві долоні на щоках чутливі,
Вдосталь крихти щастя
І в майбутнє віри.
Посвящаю -Светлой памяти самому дорогому и доброму человеку в моей жизни.