НА РАССВЕТЕ
(«Из Крымского цикла»)
Из воды, из океана
Далеко уж она вышла.
У неё такое видно –
оторваться невозможно.
Подняла она колено,
чтоб на камень встать повыше.
У неё такое видно –
оторваться невозможно.
Словно в песне, «Калевале»,
ветер в лоно ей повеял:
розовеют снизу перса,
и чернее то, что видно.
А легла она открыто,
где-то за'море челом... но
ввысь колени разлучила
ну – совсем ешё деви’чьи.
И как-будто стало тише –
словно в плеске золотом всё.
Я вот-вот, вот-вот увижу
как рождается светило.
Павел Тычина / Павло Тичина
ориг. заглавие: "На світанню"(1926/27)
(З "Кримського циклу")
перевод с украинского - Herbert Neufeld (01.2019)
ниже текст украинского оригинала стихотворения:
НА СВІТАННЮ
Із води із океана
там вона далеко вийшла.
І такеє в неї видно -
одірватися не можу.
Підняла вона коліно -
щоб на камінь стати вище.
І такеє в неї видно -
одірватися не можу.
Мов у пісні, Калевалі,
вітер в лоно їй повіяв,
зарожевив знизу перса,
почорнив оте, що видно.
І лягла вона розкрито,
головою десь за море.
В небо промені - коліна
божевільно ще дівочі.
І настала ніби тиша,
ніби злотне плюскотіння.
Зараз, зараз я побачу,
як рождатиметься сонце.