Всі шляхи закінчуются колись...
"Се ля ві", мій хлопчику... "се ля ві".
Хтось летить у прірву, хтось в неба вись...
засумуєш,- тихенько мене позви...
Я почую твій голос, де б ти не був,
хай між нами простягнеться часу зсув,
хай між нами піввсесвіту, хай і весь -
в моїм серці дитина,- не інде десь.
Мій синочку, подай ледь помітний знак,
аби я не плакала день при дні...
янголятко кохане, мудрець-дивак,
як без тебе жити тепер мені?!
Маю гарних друзів, а ти пішов...
на хресті твоїм хустки барвистий шовк...
тіло - в землю, у небо - душа яснА...
а згорьована мама навік одна.
В Царстві Божім давно тобі місце є...
як ти знудивсь світом ніхто не знав...
незбагненно щире дитя моє,
найяскрАвіша квітка моїх заграв!
Я почую твій голос, де б ти не був!..
Так як ти мене зАвжди, синочку, чув...