Найважче прощатися з гордістю.
Бо гордість - впливова цариця.
Успішна. Із чистою совістю.
У неї усе - як годиться.
До себе аж надто прискіплива,
Поважна і бархатно-біла,
Хай навіть всі чорні, як кіптява,
До інших нема в неї діла.
Керована власною гідністю,
Вона не приймає рецензій.
Дивує своєю солідністю.
До інших немає претензій.
Та тільки багато фальшивості
В палатах цариці таїться.
Крізь гасла пихи і чваньливості,
Смирення й покори боїться.
Буває на подив збентежена
Одним незатійливим словом,
Її володіння обмежені.
Бо гордість противиться Богу.