Українці, браття любі!
Спасім Україну!
Від війни, погромів,
страху за свою родину.
Ні заходу, а ні сходу
ми давно не милі…
Їм потрібна наша ненька,
а ми – у могилі!
Рідна ненько, Україно!
Зглянься над синами.
Дай розправити їм крила
в просінь над ланами.
Дай згадати, не забути,
радість і страждання,
І серця не розіпнути
на хресті бажання.
Не дозволь їм позабути-
хто вони і звідки.
Всі Русі Святої - ми
слов’янські діти!
Ми не можем брат на брата,
батько на дитину...
Щоб у пеклі не палати
за грішні родини.
На своїй землі навіки –
ми і наша доля.
Не розділять гори й ріки
нашу правду й волю!
Бо за пращурів, за землю,
политу сльозами,
Ніхто в світі не вступиться,
Окрім нас із вами!
10.05.2014. КИЇВ
АВТОРСЬКА ЗБІРКА