Володимир Висоцький "Я не тут, я покинув Росiю!"
Я не тут, я покинув Росiю!
I дівчатка мої всi в соплях.
Я насіння своє буду сіять
На чужих Єлисейських полях.
Бовкнув хтось у трамваї на Пресні:
"Нi, немає. Ушився в цей час!
Тож пісні хай свої для чужинців чудеснi
Пише там про Версальський палац!"
Чую ззаду ньюсмейкерiв знаних:
"Нi, не той, той поїхав - мерсi!"
"Ах, не той?" - і штовхають ліктями,
І сидять на колінах в таксі.
Ну, а той, з яким сидів в Магадані, -
Мій дружок в громадянській війні, -
Розповiсть, що пишу йому: "Ваню,
Нудить, Ваню. Дай раду менi!"
I назад стiльки раз я просився:
Хитрував, принижався, благав ...
То - дурня, бо я не забарився,
Так, як зовсім я не виїжджав.
Хто повірив, - вiдому всiм марку,
Щоб кінець був таким, як в кіно, -
Тріумфальну дарую вам арку!
Ще я маю заводи Рено!
Я сміюсь, ледь не лусну від сміху.
Як у цей ви повiрили фарс?
Не хвилюйтесь, бо я не поїхав.
Не радійте - не кину я вас!
© Володимир Туленко. Переклад, 2019
https://www.youtube.com/watch?v=MvDActE9Mcw
*****
Владимир Высоцкий "Нет меня, я покинул Расею!"
Нет меня, я покинул Расею!
Мои девочки ходят в соплях.
Я теперь свои семечки сею
На чужих Елисейских полях.
Кто-то вякнул в трамвае на Пресне:
"Нет его, умотал, наконец!
Вот и пусть свои чуждые песни
Пишет там про Версальский дворец!"
Слышу сзади обмен новостями:
"Да не тот, тот уехал - спроси!"
"Ах, не тот?" - и толкают локтями,
И сидят на коленях в такси.
А тот, с которым сидел в Магадане,-
Мой дружок еще по гражданской войне,-
Говорит, что пишу ему : "Ваня,
Скучно, Ваня, давай, брат, ко мне!"
Я уже попросился обратно,
Унижался, юлил, умолял...
Ерунда! Не вернусь, вероятно,
Потому что и не уезжал.
Кто поверил - тому по подарку,
Чтоб хороший конец, как в кино,-
Забирай Триумфальную арку!
Налетай на заводы Рено!
Я смеюсь, умираю от смеха.
Как поверили этому бреду?
Не волнуйтесь, я не уехал.
И не надейтесь - не уеду!
© Владимир Высоцкий. Текст, музыка 1970