Пофарбую письмовий стіл
в колір м'яти чи бірюзи...
Над дахами нічних світил
менше звичного у рази.
Я полину нечутно в ніч,
на відлуння думок і мрій.
Що шукаєш, чому мовчиш
і чекаєш яких подій?
Зранку впали важкі дощі
необачно на білий сніг.
Недописані білі вірші
пожовтілий папір зберіг.
Тяжко серцю до німоти...
Прокидається білий день,
недоторкані ще листи
зачекалися одкровень.
Пофарбую собі стілець
у зелений колір весни!
І візьму її за взірець
виняткової сили й жаги.
Золотаве сонце, зійди!
Завітай до моїх дверей.
Шаленіє світ від краси
неба кольору орхідей.
Таня СВІТЛА
01.2019 р.
Художниця Галина Полоз