Сонечко сховалось за горою,
тягнеться отара чередою,
з берега заходять в чисту воду
відчувати в цьому насолоду.
Вівці мої вівці, вівці та отари
ходите у полі, де сховались хмари,
а під вечір вівчара стрічає
дівчинонька, що його кохає.
Я тебе зустріну біля тину,
пригорну немов малу дитину,
обдарую ніжним поцілунком
закохаю мов з новим гатунком.
А на ранок знову чисте поле,
де ж це ти сховалась моя доле,
мабуть там в саду за перелазом
де тебе зустріну я відразу.