Гребля перетнула з вербами ставок,
та водою розділили, два ряда хаток,
наші люди старій греблі, та водичці раді,
так завжди про це говорять, в нашому народі.
Опускають верби навесні сережки,
коли я несу їх, в село для подружки,
вони нам нагадують, що весна настала
та, яку так довго, в ці часи чекали.
Чути у повітрі запах перших квітів,
коли вечір тихий, та немає вітру,
чути галасливих хлопців та дівчат,
які у цю пору ще довго не сплять.