Я народився на Черкащині в селі,
Йому моя любов, моя повага.
Немає кращого села на всій землі,
Ніж ріднеє село Сорокотяга
Коли я в ранці прокидаюсь на Зорі,
Моїм рукам у праці є наснага,
Бо в господарстві є в нас свинарі,
Є Злагода в селі Сорокотяга.
Годую я пів-тисячи голів,
Всі свинні дружньо хлепчуть із корита,
Та хоч від них луна смердячий спів,
Душа моя для них завжди відкрита.
Увага є до кожної свинні,
Їм до душі жага моєї праці.
Що сморід тхне від них в моїй сім’ї,
То справа зовсім не для папарацці.
Добре, що Злагода є в нашому селі
І працювати люди мають змогу,
Щоб злагода була в кожній сім’ї,
Я вдячний цій землі, батькам і Богу.
А свинарю, а свинарю, як завжди все по фонарю,
Сморід стоїть на все село, а свинареві весело!
Мені одне лиш не по фонарю,
Грошей щоб дали ветеринарю!