Заквітло підвіконня цикламенами,
і у саду галявини пробились рястом
підсніжників, крізь вогкий гобелен. А ми
милуємося первоцвітами і щастям.
Відлига сонячна рясна на дотики,
мімозовий розмай від неба до тюльпанів,
і схрещення долонь - як млосність котиків,
прискореного подиху, щаблі фатальні.
Тендітні гіацинти, стрілки крокусів -
чарини росяні, п’ємо із них чар-зілля
спокусливо-хмільне. Ще тихий крок до слів,
ковток до пестощів і стогін до похмілля.