Я приїздила до неї охоче,
Я пам'ятаю тепло її рук,
Я потопала в бездоннiї очi,
Посмiшку рiдну та серденька стук.
Я уявить не могла собi часу,
Як вона пiде у ТУ далечiнь,
Гнала думки про ТЕ, наче заразу...
Я пам'ятаю її калачi
Пишнi, рум'янi, з повидлом i маком,
Що, як вiдкусиш, танули враз...
Я пам'ятаю, як саме пiд дахом
Ластiвки гнiзда плели повсякчас...
Я пам'ятаю бiлесеньку хату...
Як кукувала зозуля в гаях...
Наче Вiтчизна, мов старшая мати,
В серцi навiки бабуня моя.