Хто натрапить, не переймайтеся: малюночок самоплинний, сам і відбудеться; хіба піде якось не так, не туди
Хто де чим встав, є оберіг: по ріг піднявся їм поріг; ні дня, ні каїну, ні юді, не рідня
То бережи лоба, чия така потреба, бо ти така особа: не сталася б жалОба
~
де юні випасаються чуття...
...де луки, на котрих їм повно паші;
отави між душі та серця наші:
не зовні, в глибині... та ні, чув я!
~ ~
вони там є, ще й час бере — дає...
...а достигають в стиглій росІ бОсі;
аж холоди як зблиснуть в тій красі всій:
міцніш й вино стає... й ще молоде!!
~ ~ ~
колись в покоси теж підеш, під ніж...
...вже розгоряйся дужче, та палкІш й вріж;
чи, мов кульбабки сонечко, здіймай пух:
най він зліта й летить... НА ВЕСЬ ТВІЙ ДУХ!!!
Народне донедавнішнє
Цього дня вшановується пам’ять преподобного Миколи Студійського. Відсьогодні початок вовчих весіль, тому святого Миколу називали "вовчим сватом". День вважався одним із найхолодніших у лютому — морозно, сніг: "На Миколу Студеного снігу навалить гору"; так звані миколині морози. Пращури звертали увагу на ялину: якщо довгі сухі гілки згинаються — буде заметіль, а випрямляються на сприятливу погоду.