Материнська коломийка

Светлана Щербанюк
На світанку, світаночку
Я тебе родила
І від щастя, від такого,
Сльози я зронила.

Хай ці сльози, на порозі,
Життя твого, сину,
Будуть щирим завіренням,
Що я не покину.

Не покину я тебе
Ні в біді ні в горі,
Поки ти, на ноги станеш,
Буду у нагоді.

Буду колихати я
Тебе кожну нічку,
Поки ти не ввійдеш, сину
У життєву річку.

То нестримна, то бурхлива,
То глибока й тиха,
Все навчу тебе долати,
Щоб не було лиха.

Щоб у річці цій стрімкій
Ти не утопився,
Бо на щастя, у цей світ,
Тільки народився.

Хай несе тебе ріка
Та не на горбочки,
Хай здорові народяться
Твої сини й дочки.

Хай вони в достатку будуть
Й на любов багаті,
Хай вони, теє багатство,
Не тримають в хаті.

Хай любов по світу ходить,
Щоби кожна мати
Могла в мирі і спокої
Дитя колихати.

На світанку, світаночку
Я тебе родила
І від щастя, від такого,
Сльози я зронила.