Затремтіла од вітру хустина,
Розкохала твою красу.
Підлетіла весела хмарина,
Заплелась у біляву косу.
І мені так прекрасно до ока,
Ти в моєму житті – одна,
Молода, чарівна, світлоока,
Часом, навіть, як сон чудна.
І жадають, і сонце, і квіти,
Як і ти до безтями чудні,
Біля тебе кругом радіти,
Особливо в похмурі дні.
Бо куди б не пішла ти кроком,
Все до тебе блищить і гріє.
Навіть ніч своїм чорним потоком,
Притулилась до тебе і мліє.
_____________________
© R. Tserkovnyy, 2019