Спас, Чорнобильський, це люди,
Біла смерть косила, їх,
Щоб лунав завжди повсюди,
Дітлахів щасливий сміх,
Смерть дивилась, їм у очі,
Мирний атом лютував,
Та ніхто і дні і ночі,
Про людей не забував.
За спиною вся Європа,
Рідні села і міста
І на тільки у окопах,
Йшла війна, війна свята.
Смерть невидима косила,
Рвала душі, ніби звір,
Спас Чорнобильський та сила,
Врятувала світ, повір.
Не забуде Україна,
Памятатимуть живі,
Кров червона, мов калина,
Срібні роси на траві.
Саркофаг зробили люди,
Не жаліючи себе,
Хай же буде мир повсюди,
Небо, мирне, голубе.