Бо душа проспіває нам щиро
І розквітнуть плоди горобини,
А у небі, далекім і синім,
Пташка шепче, щоб жити нам з миром,
Щоб ладнати і крила до волі,
Щоб творити кохання і вічність,
І подивишся нічці у вічі,
Там - безмежність і дивна є воля!
Там, кохання - як квітка невинне,
Там життя, що прохає відчути,
Як сердечко заб'ється у грудях,
Нам побачити неба й долини,
Бо любов заплелася стежками,
Ти скажи, в чім прекрасна й чудова
З небом зимнім й землею розмова?
Як впаде знов життя пелюстками,
Та не квітів - сніжинка літала,
Ти відчув, що життя - променеве
Блисне щастям, озветься як левом,
Нам любити життя, та без жалю
Проживати всі дні, бо реально
Нас любила природа єдина,
Дуже ніжна, ранима і сильна!
А життя колосочком приманить...
10.01.2019. 15:19.