безкраэ поле... на укр. яз

Любонька
Посіяла на аркуші слова'...
Тепер би їх докупи позбирати.
Щоб виросла віршована трава,
Дощем метафор треба її поляти...

Грабля'ми рим рядочки причесать,
Щоб стрипіхатими не виглядали;
Миндобрива з епітетів додать,
Щоб фрази, мовби квіти, розцвітали...

Сховавши в міжрядковість почуття,
Трикрапками думки' свої розвію...
Оздоблю вірш орнаментом життя,
З любов"ю посаджу у нім надію... 

Поезії дізайнерський ланшафт
Нам, бесперечно, мову прикрашає.
Переплетіння слів, - неначе гапт.

Поезія, - як поле те безкрає...


22/02/19/