Знову Ізраіль чогось там мудрує,
Нас зневажати він знову почав.
І ні хвороби. ні біль він не чує,
Віри не йме він та безліччю справ
Час закрутився. Щож жде попереду?
Відповідь буде чи ні?
Буде насильно вже гірко й від меду,
Думка такая майнула мені.
Все вороги, вороги, а де ж друзі?
Краще було б їх зустріти не в сні!
Час промайнув по життєжвій по смузі...
Може ще сонце всміхнеться мені!