Над любов'ю існує іще один вимір,
за яким – починається вище прозріння,
за яким – душі створюють вічність сплетіння
і народжують найсокровенніші рими.
Вимір цей неможливо нічим замінити –
ні красивим учинком, ні словом красивим.
Треба просто навчитися бути щасливим
і навчитися іншому щастя дарити.
Лиш тоді – над любов'ю, над щирим зізнанням,
над буденністю, втомою, слізьми і страхом –
і постане цей вимір... І навіть над прахом
ви не знатимете самоти без кохання...