Ветер осенний в лесах подымается... И. Бунин

Strega
Перевод на укр.яз.
   
Вітер осінній в лісах підіймається,
галасом топить усе,
Листя померле зриває і весело
в танці шаленім несе.

Тільки завмре, припаде і послухає -
знову війне, а за ним
ліс загуде, затріпоче, і сиплеться
листя дощем золотим.

Віє зимою, морозом, хуртечами.
Хмари пливуть в небесах...
Хай же загине все мертве, нікчемнеє,
перетворившись на прах!

Хуги зимові — предтечі весіннії,
мають завдання вони:
крити мерців під снігами холодними
аж до приходу весни.

В темряві осені землі вкриваються
листям. А там, десь на дні,
сік життєдайний коріння завмерлого,
пагонів-трав в напівсні.

Морок хова таємницю народження.
Радість і смерть-забуття
служать нетлінному, служать незмінному -
вічним красотам Буття!

 


История cоздания стихотворения:

На конкурс отсебятины и переводов "А как бы Вы это написали?"
 
Ветер осенний в лесах подымается
И.Бунин

Ветер осенний в лесах подымается,
Шумно по чащам идет,
Мертвые листья срывает и весело
В бешеной пляске несет.

Только замрет, припадет и послушает,-
Снова взмахнет, а за ним
Лес загудит, затрепещет,- и сыплются
Листья дождем золотым.

Веет зимою, морозными вьюгами,
Тучи плывут в небесах…
Пусть же погибнет все мертвое, слабое
И возвратится во прах!

Зимние вьюги — предтечи весенние,
Зимние вьюги должны
Похоронить под снегами холодными
Мертвых к приходу весны.

В темную осень земля укрывается
Желтой листвой, а под ней
Дремлет побегов и трав прозябание,
Сок животворных корней.

Жизнь зарождается в мраке таинственном.
Радость и гибель ея
Служат нетленному и неизменному —
Вечной красе Бытия!


Свидетельство о публикации №: 9811
http://
gp.satrapov.net/
content/080418-10037