Гортаю сторінки,
Як книги, життя:
Секунди, хвилинки
Пішли в небуття...
Але з нами поряд,
Хто з світу пішов,
Невидимий погляд,
У серце ввійшов...
Тремтить воно знову
При згадці про них
І сум смерековий
Туманить, п'янить...
Шляхи і дороги
Тамують їх крок,
Оселі пороги
Майдани думок,
Готові чекати
І в день, і в ночі,
Від рідної хати
Сховали ключі...
Не знає напевно
Ні жодна душа,
Що буде де темно,
Але вирушає
І вірить в майбутнє,
Не тільки своє,
Мабуть незабутнє
Наснагу дає.
Воно не вмирає,
Існує віки,
Других надихає
Писати рядки.
Я радий, що маю
І вірю, що є,
Всім двері до раю,
Кохання своє...
П.В.М. 24.02.2019г.