Вона розповідає про любов,
яка була, якої вже не буде,
і дихається їй на повні груди,
і ось вона уже щаслива знов.
Розповідає без жалю і сліз,
розповідає радісно, смішливо,
і бачу я, яка ж вона щаслива,
і все обличчя жінки – з юних рис.
Не стримуйся, розповідай про все,
пригадуй добре, радісне і світле...
У спогадах любов живе на світі –
у вічність щастя спогадів знесем...