При дорозі терен, а поруч криниця,
а за ним у полі, скільки око гляне
зеленіє жито, а далі пшениця.,
відбиває промінь, кольором багряним.
Відчувю запах зеленого жита,
яке колоситься на широкій ниві,
як хочетьсЯ в житі, лягти відпочити,
що б бути багати та бути щасливим.
Жито, моє жито, всюди потом вкрите,
зеленіє, колоситься в полі кожний рік,
зростає на ниві у нас кожне лііто,
тільки шкода, що з роками зменшуєтьсяя вік.
А поки живемо ми на цьому світі,
буде рости жито у нас уожне літо,
буде нам що їсти, буде нам що пити,
то ж горілку наливайте із нового жита.