Що ти робиш без мене? Коли я відсутній?
Ти сумуєш? Тривожишся? Ти неспокійний?
Ти такий, як зі мною, – упевнений, сильний?
Чи страждання дощем до бруківки прикутий?
Чи про мене ти згадуєш? Хоч на хвилину?
Чи примружуєш вікна у сутінках сумом?
Чи продовжуєш думати вічності думи?
Чи відчув, як до тебе я подумки лину?
Чи сприймаєш серйозно мій прояв любові,
як молюся у храмах твоїх нескінченно?..
Чи хоч раз ти відкрився мені, мій священний,
мій відвертий і мій втаємничений Львове?..