Пригадаймо, якою любов у минулім була,
щоб такою була назавжди, як вдалося утілить.
Не відкинем ні зимних негод, ні жаркого тепла –
нас єднає минуле – єднає, ніхто не розділить.
Пригадаємо радісне – зустріч, коротку, мов мить,
на яку ми чекали, і, врешті вона відбулася.
Все потрібно – як серце радіє, як серце болить, –
аби тільки душа, що розділена, щемом зрослася.
Не забудьмо страждань, – не важливо, твоїх чи моїх, –
щоби чисту сльозу у обіймах щасливих згадати...
Нам потрібно минуле, як дитина потрібна сім'ї –
аби потім було, що у пам'яті вдвох колисати...