Автобиография

Любисток Олександр
Тоді, коли випав джекпот 3 нулі,
Доля вирішила, що час з'явитися мені.
Я був народжений в місяць теплоти,
Коли на яскравій думці з'являються плями темноти.
В дит садку я був істотою легко вразливою.
Одного разу захопився одною книгою.
Це було для мене щось нове
Мало назву - мистецтво бойове.
Я це вирішив показати товаришу,
Й випадково зробив те, що щас коротко опишу.
Вдарив я йому в сонячне сплетіння,
Й мусив пояснювати й вибачатись за це непорозуміння.
Й собі  пообіцяв я тоді,
Користуватись цим лише коли буду в безвиході.
1ий клас взагалі не пам'ятаю,
Напевне нічого цікавого не пролітало.
В другому класі був переведений в другу школу,
Й до мене так же ставились як до приколу.
В початкових класах вчився я старанно,
Хотів бути кращим й поводився гуманно.
В п'ятому всі змінилися,
Й мій клас не виключення.
Мене й мого друга завжди інші хлопці гнобили,
Тому що замкнутими й добрішими ми були.
Й за це нас вчителі сильніше любили.
Тоді мені довелося  місцевої субкультури прибутком стати,
І мене  батьки відправили на карате,
Де я не тільки тіло, а й дух міг розвивати.
В шостом класі після того як написав контрольну,
Випадково вилив на неї коректора банку повну.
Й моє обличчя стало червоне,
Але не від сорому, скажімо, було больно.
Доречі травмувався я відколи себе пам'ятаю,
Як можна було б замітити чимало.
Пам'ятаю, ще тоді,
Коли грали в регбі, під час спарингів, а також в повсякденному житті.
В класі сьомому,
Після того як збили мого пса,
Після того як я в крові ніс його на руках,
Коли я його виховав й зробив друга,
Коли він був найрозумнішим псом, який не боявся жодного недуга.
Довели мене люди-гандони -
Став я в стані агресивному.
Досі цього боюся,
Що в того кого не поважав перетворюся.
Бійки зазвичай не чесні,
Доводилося боротися  мені.
Двоє на трьох, чи навіть на п'ятьох,
Я йшов без скромності під реп, мені було пофіг.
Який же  в мене бонус був прекрасний:
Зазвичай трійка дебілів було в кожному класі, тут же було п'ятеро, повезло мені а як же.
Хоча іноді я вигравав,
Але найчастіше була втеча або провал.
В семестрі другому відбулася зміна влади -
Тепер любив справедливої бійки голова банди.
При цьому він стравлював рандомних хлопців,
Навіть тих, хто був спокійним і хорошим.
Мене стравлював в основному із кулаками знайомими,
Але одного разу стравив з тим, хто був не тільки однокласником, а й по карате побратим.
Бились доволі часто й красиво,
Поки на карате не поговорили й не сталось диво.
Стали ми друзями,
Й дізналися, що жоден не бажав ворожнечі, були ми лише стравленими.
Пару раз показали ми свої здібності,
Й більш не лізли вони до нас в повсякденності.
В 8му класі ще слухав реп,
Розвивався духовно й по навчанню я знову конкурент.
Й вчився далі норм, був в рейтинзі топ 3,
Але все таки від дебілів чув іноді підколи.
В 9му - я закохався,
Але коли в цьому зізнався,
Нюанс деякий проявився,
В неї вже був хлопець,я деньок поплакав,потім напився,
Й подумав, що ще не дойшов до світу кінця,
Й доля дасть мені іншу хазяйку мого серця.
В коледжі почав життя з нового листа,
Поліз в політику групи й ціль моя була проста.
Бажав справедливості та влади,
Іноді мій новий брат давав мені поради.
Доречі знайшов я їх там одразу два,
Й така вийшла в нас братва.
Хто хоче детальніше цю історію проглянути,
Той може вірші мої із збірника Графіті прочитати.