Хотів кріпачкою зробити чоловік:
Доїть корів і свині годувати.
Щоб навіть не ступила за поріг
І тяжко ,щоб у полі працювала.
Хотів кріпачкою зробити чоловік:
Бути невільною, в усьому покорятись.
А мріяла я з ним прожити вік,
Повік хотіла з ним не розлучатись.
Хотів кріпачкою зробити чоловік,
Щоб була я ніким й нічим для нього.
Минув так перший,другий,третій рік…
Більш не могла терпіть знущання я такого.
Хотів кріпачкою зробити чоловік,
Продовжував щораз більше знущатись.
Знущанням тим вже тратила я лік,
Втомилась я слізьми щораз вмиватись.
Хотів кріпачкою зробити чоловік.
Батьки його у цьому помагали.
Від мене залишався тільки блік…
І слова в захист зовсім не сказали.
Хотів кріпачкою зробити чоловік.
На право голосу не мала я ні слова.
Хотіла,щоб змінився в кращий бік,
Й мої слова були тільки – полова.
Хотів кріпачкою зробити чоловік.
Втомилась я терпіть його знущання.
Я не калікою дожить хотіла вік,
Й щоб цілий вік не було лиш ридання.
Хотів кріпачкою зробити чоловік,
І щоб життя перетворилось у неволю.
Молилась я і не змика повік,
Щоб дав Господь щасливішую долю.
Хотів кріпачкою зробити чоловік,
Та Бог почув усі мої благання.
З тих пір не місяць і не рік вже збіг,
І буть щасливою – було моє бажання.
Хотів кріпачкою зробити чоловік,
Та вимолила кращу долю в Бога.
Це біль і жаль…душі моєї крик,
А тепер щастям прогаптована дорога.
03.03.2019 р.