Пересторога

Вера Бондаренко-Михайлова
Не заплямуй ти днів моїх журбою
І на хресті зневір не розіпни.
Люби, заполони серця снагою
І підійми на крилах доброти.

Не зав’яжи ввесь світ одним собою:
З тобою разом хочу я зростать,
У подорож візьми мене з собою,
По світу разом будем мандрувать.

Навчімось разом милосердю, міри
І ти облишиш здатність відтинать
Усіх, хто ще хиткий на стежці віри.
Не заважай мені допомагать.

Не осуди – і не діждеш огуди,
Не затопчи –  і виростуть квітки.
Забудь печалі, і розправиш груди
Для радості-любові на віки.