Мій світ не пробачає.
Навіть шанс просто так не дарує.
Весняний цвіт по-справжньому
лиш алергік цінує.
В аптеці ліки купує.
Нестерпний кашель щороку лікує.
Голод лишень нездоровий цінує.
Мов гадає:
Навіть це опаную.
Нехай доля до нього сувора,
Ти ж бо глянь, він жартує.
Щасливий той,
хто будує свій дім,
свою особисту долю.
Хто не сподівається на батьківську
Чи "справедливого" бога волю.
Справжній той,
хто хвилює море,
хто мовчить про своє пережите горе.
Тілом, що сонцем лите,
Він закопує колишні місцини -
Підземні нори.
Він готовий.
Готовий знову ставати на ноги.
Готовий, щоб далі жити...
Було б добре, щоб кинув палити.
12.03.19 (Чернигов)