...Как эскимо,
Съедаю новизну,
За новой порцией
Протягивая руку.
Мечтаю я
Притронуться к Руну,
Чтоб утолить
Навязчивую скуку.
Порок однообразия
Во всём,
А я над ним
Желаю приподняться.
Всё новое сжигается
Огнём,
Через огонь
Так трудно
Пробираться...
Цепляюсь я
За новую Строку,
За слово,
Оживляющее чувство...
Попутчицу отчаянья -
Тоску,
Сменила бы
На долю безрассудства...