***

Лилия Карнаушенкова
Колись одранку ти, з рештом, втомишся
Чекати там, де ні дня б не вартило,
Як зрозумієш, чого соромишся,
Та з ким не треба боятись бартера-

Приходь до мене крізь млу весіннюю
З вогнем цілунків, з сумною втіхою.
Я покажу тобі, як все змінюю,
І не збрешу, де завжди прибріхую.

Час має силу, вік має значення,
Усе на світі - здобуток досвіду.
Я призначаю тобі побачення,
А ти, як стало, підеш удосвіта.

14 березня 2019р.