Ми один в Одного у ПрОщену Неділю
за вчинки злі пробачення просили,
та на початку Посту (просто в понеділок!)
зроста ненАвисть більшої вже сили.
Надавши дияволу у сОбі повну волю,
занапащаємо ми капостями душу,
але, чомусь, у Бога просим щастя-долю
і Небеса щодня трясем, неначе грушу.
Закон порушуючи Божий щохвилини,
на що ви далі розраховуєте, люди?!
Не відбуваються між вас на краще зміни,
лиш спалах воєн братніх чути звідусюди.
Ніхто не хоче миролюбного сусідства,
всі прагнуть зарви, помсти (або навіть крові).
Не побудуєте нормального суспільства
у стані вічних революцій, без любові.
Захланність лЮдський мозок паралізувала
ганебна заздрість не дає йому розвитись.
Усі ми - вихідці з-під Божого лекала
і кожен в свОму чОмусь - лідер, особистість.
Але жага до привілеїв, слави, влади,
на превеликий жаль, таки переважає.
Самим собі ви не спроможні дати ради,
через таких невинна паства теж страждає.
Замість добрА в серцях - запеклість і затятість,
і чорна мітка сатанинська - шість-шість-шість.
Якщо навмисне у душІ труїти святість,
її тихенько знищить підла власна злість.
В Великий Піст усі до Бога навертайтесь
і на колінах в Нього прОщення просіть.
Поміж собою, як собаки злі, не лайтесь.
Моліться...Вчіться один Одного любИть!..
12/03/19/