В дчай

Юрий Ярёменко
Відчай.

Квіткою в полі прокинувся відчай,
зіркою в небі розквітла печаль.
Пошуки щастя - такий сумний звичай!
Серце заповнює смуток і жаль.

Десь біля тебе спіткнулося горе,
впало на когось важким тягарем.
Світ переповнює шовкове море,
сплетене міцно з щоденних проблем.

Я переконаний: вічність безмежна,
я знаю точно, що долі нема.
Бігай над пеклом, ходи обережно,
бо під ногами могильна трава.

Може ти завтра станцюєш востаннє,
глянеш у спомини свого життя.
Так і підеш, не впізнавши кохання,
в світ, із якого нема вороття.

2007