Живим за ВЕжу не зайти,
то різні два світи:
де сину - день, мені ще ніч,
ще ждуть мої мости.
Легкі метелики-слова
й мов камені важкі
в мені виписують : жива!
у написі тремкім
по всьому серці... то ж нехай
мій хлопчик обживає Рай,
я ж повернусь до протиріч
земних... малюк, бувай!
Чекай на зустріч! Час - ріка,
що ВЕжу відмика...