Ще плечі сосен в срібних еполетах,
Ще брузументи ворон їм клює.
А там десь, може, на чужих планетах
Весна дібровам листя роздає.
Сніги ідуть сумні і нетутешні,
Ідуть і йдуть із неба врізночас –
Мов пелюстки космічної черешні
Холодний всесвіт струшує на нас.
Десь там галактик зоряна танечність.
А де початок, де її кінці?
Ідуть сніги… Плюс мінус безконечність…
Сніжинка тане в мене на щоці.
Перевод
В серебряных все сосны эполетах.
И брузументы ворон им клюет,
Возможно, где –то на чужих планетах
Весна дубравам листья раздает.
Идут снега печальные, нездешние,
Неспешные идут - за часом час,-
Мо, лепестки космической черешни
Холодный мир здесь осыпал на нас.
Седая где-то там галактик млечность.
Знать бы вначале что там и в конце?
Идут снега… Плюс минус бесконечность…
Снежинки тают на моем лице.