Знов прийшла Весна...

         
Знов прийшла Весна. Ніч стоїть ясна,
Та іще до ранку з прохолодою.
Світяться вві сні промені ясні,-
То твоє кохання кличе вродою.

Та, якби б я міг, не жалів би ніг,-
Біг до тебе, люба, та не з докором.
Та, якби я зміг, долю б переміг,-
Полетів до тебе птахом-соколом.

Поміж нас лани. Виросли сини.
Не була дорога наша спільною.
Посивілими, серцю милими,
Стрінемось колись зорею вільною.

Буде знов Весна. Ніченька ясна.
Як колись, обнімемось коханими.
Попід зірками сльози гіркими
Упадуть з цілунками жаданими.

Бо пройшло життя. Нащо каяття?
Будеш цілувати, наче з докором.
Наші почуття вже без майбуття.
Не злетить старий вже птахом-соколом.




16.03.2019 р.