Лесі Х.
Львів обпік мені губи, мов кава гаряча ранкова.
Львів завжди обпікає: Львів – кавовий. Вдень і вночі.
Знаю, справа не в каві, а справа завжди лиш у Львові.
Львів – завжди найсолодший, хай навіть без цукру гірчить.
Я стояв під Корняктом. Я довго стояв під Корняктом.
Пропустив всі можливі трамваї, маршрутки, авто.
Але я попід вежею став не зненацька, не раптом.
Я Корнякту кажу ті слова, що не скаже ніхто.
Завтра, потім, завжди я авто пропускатиму знову.
Я приречений слухати Львів і Корнякта повік...
Львів не міг без Корнякта. Корнякт не спромігся без Львова.
Чоловічі настільки, що з ними і я – чоловік...