ми завжди додаємо "якби" і "то" до всього, що могло б стосуватись майбутнього
або це спотворене часом "мені б хотілось, щоб..."
я втомилась відчувати важкий тягар цифр і кожної думки про тебе
я нарешті хочу пригортати тебе до себе, щоб увібрати хоча б частину твого болю в кожну свою клітину з неможливістю повернення
хочу відвідувати з тобою найрізноманітніші виставки і галереї, щоб дивитись на тебе, поки ти дивишся на картини
хочу гуляти з тобою до ранку, віддавати тобі свою куртку, щоб тобі було тепло, і казати, що мені зовсім не холодно
хочу ходити з тобою в відомі кафе з котиками, щоб ти могла забути про все на світі, крім котиків і їжі
хочу їздити з тобою в метро, непомітно доторкаючись кінчиками пальців твоєї долоні
хочу тебе поруч зі мною
галактики-зірки-планети колись заспокояться і ми забудемо про ці набридливі "якщо" і "то"
бо ми зробили максимум для того, щоб всі варіанти перевірки витривалості людської любові були вичерпані