Не треба сліз, коли душа не плаче.
Не треба слів, коли душа мовчить.
Хоч буде голос твій, немов дитячий, –
Хай в ньому все твоє нутро тремтить.
Не пробуй гріти всіх, як сам холодний,
Якщо неначе лід твоя рука.
В сердечної байдужості безодні
Добра краплинку навіть не шукай.
Не треба посміхатись знову й знову,
Коли в тобі ненависть лиш скрипить.
Не треба жертви, жертви без любові.
Всі справи серця підписом скріпи.