Увірвалося небо в ад,
Чорним димом накрило світ.
Чи то плавні у нас горять?
Чи то наш перевівся рід?
Чи то час вирушать вперед
З Богом даної нам землі?
Над Дніпром горить очерет-
В небо чорні йдуть кораблі.
Янгол взявся за смолоскип-
Запікатиме нам вуста.
Що, поет, ти зробити встиг?
Бачиш, кара іде свята.
Так і вимремо, мов хрущі,
Пуголовки і кажани...
Чорним знаменем крізь кущі
Смерть біжить поперед весни.