Всі гуморески Глазового,
Ми читаємо роки.
Для малого і старого,
Інтересні ті рядки.
Читати, слухати гротески,
Потрібні нерви не слабкі,
У Павла всі гуморески,
Про недоліки людські.
Його вірші в ефірі чути,
Ми сміємося від душі.
В народі люблять гуморити,
Тому і знають Павла всі.
Талант у нього був від Бога,
Він гумор вміло підмічав.
Усі вірші у Глазового,
Про ті часи, в які писав.
А ситуації кумедні,
Є і будуть ще роки,
Їх по радіо, на сцені,
Нам читають залюбки.
Люблять гумор українці,
Сови, Вишні і Павла,
Він роками надихає,
На хороші лиш діла.
Нелегка життя дорога,
Але він уперто йшов,
Від простого до складного,
В гуморесках і знайшов.
Його давно уже немає,
В країні зміни відбулись,
Свободи дух тепер вітає,
Про це він мріяв теж колись.