Легенда про конвалію
(німецька)
Як від мачухи втікала
Білосніжка мила,
Геть намисточко порвала,
Перли розгубила!
Намистиночки маленькі
І не позбирати -
Вже з них паростки хутенько
Стали проростати.
Проросли й порозквітали
Дзвоники біленькі...
Квіти гноми позривали
Та й собі раденькі!
Бо яскраво засіяли
В гном'ячих долонях -
Ліхтарями поставали,
Ще й тихенько дзвонять.
Гномам темно вже не буде,
Подарунок гарний...
Тож ота перлова згуба
Сталася не марно.
Навесні зростуть ізнову
Ніжні диво-квіти...
Це - конвалії чудові,
Передвісник літу.
В них зайцІ відпочивають
Сонячні до ранку...
Промінцями пострибають
Далі на світанку!
А цієї таємниці
Мало хто і знає -
В білій ніжній диво-квітці
Ельф живе буває...
Тож чіпати їх негоже,
Хай собі буяють...
Білосніжку, бути може,
Квіточки чекають!
14.10.2008г.
- - - - - - - - - - - - - - -
Перевод на русский язык:
Легенда о ландыше
Когда от мачехи убегала
Белоснежка милая,
Всё монисточко порвала,
Жемчуг растеряла.
Бусинки маленькие
Уже не собрать -
Ведь из них ростки быстренько
Стали проростать!
Проросли и порасцветали
Колокольчики беленькие...
Цветы гномы посрывали
И такие радостные!
Ведь ярко засияли
В гномьих ладонях -
Фонарями стали,
Ещё и тихонько звенят!
Гномам темно уже не будет -
Подарок хороший...
Так что эта жемчужная потеря
Случилась не напрасно.
Весной вырастут снова
Нежные чудо-цветы...
Это ландыши прекрасные,
Предвестник лета.
В них зайцы отдыхают,
Солнечные, до утра...
Лучиками попрыгают
Дальше на рассвете!
А эту тайну
Мало кто и знает -
В белом нежном цветке
Эльф живёт, случается.
Поэтому трогать их нехорошо,
Пусть себе пышно растут...
Белоснежку, быть может,
Цветочки ожидают!