Легенда про конвалію
(слов'янська)
Чому у конвалії червоні плоди?
Відшуміла Весна, відбуяла,
Вже на зміну їй Літо іде...
У конвалії квіток не стало,
Не шукай, бо не знайдеш ніде!
Гірко-гірко заплакала квітка,
Свою вроду жаліючи вкрай:
- Чому ж ти промайнула так швидко?
Весно, Весно, не йди, почекай! -
Затремтіли тоненькі стеблини
І, дивуючи небо і ліс,
Звисли ягід на них намистини,
Наливаючись зеленню сліз...
Так конвалія гірко ридала,
Так тужила Весні навздогін,
Що із серця аж кров виступала -
Стали сльози немов би рубин!
І червоне-червоне відтоді
Сліз намисто, криваво горить...
Ще й людині стає у пригоді,
Коли серце в тієї болить...
14.10.2008г.
- - - - - - - - - - - - - - - -
Перевод на русский язык:
Легенда о ландыше.
(Почему у него красные плоды?)
Отшумела Весна, отбушевала,
Уже на смену ей лето идёт...
У ландыша цветов не стало,
Не ищи, ведь не найдёшь нигде.
Горько-горько заплакал цветок,
Свою красоту жалея безмерно:
- Почему же ты промелькнула так быстро?
Весна, Весна, не уходи, подожди! -
Задрожали тоненькие стебельки
И, удивляя небо и лес,
Повисли ягод на них бусины,
Наливаясь зеленью слёз...
Так ландыш горько рыдал,
Так тужил Весне вдогонку,
Что из сердца даже кровь выступала -
Стали слёзы будто рубин!
И красное-красное с тех пор,
Слёз монисто, кроваво горит...
Ещё и человеку оказывается полезным,
Когда сердце у того болит.