ДОЛЯ – дуэт.
Чому ти дівчино, до мене колюча,
Як тернина в полі, зачіпа жабрій.
Хмура та холодна, як та хмара гнуча,
Прикриває сонце, напускає тінь.
Соромно казати, зрадив мені милий,
Як йього кохала, знає лиш Весна.
А коли настало, мальоване літо,
Квіти які в полі, молодій зрива.
Це не так важливо, що ти розлучилась,
Мабудь твоя доля, щастя не знайшла.
То ж не будь до мене, колючой дівчина,
Обігрій як Сонце, притулись чола.
Разом підем в поле, любоватись цвітом,
Осінню нарвати, ягід в терниках.
Я щасливу долю, хочу обігріти,
Щоб пропав колючий, до кохання страх.
28 марта 2014 року.