За що воюем

Лариса Рындова
Порожній дім, пусті кімнати.
Тут оселилася печаль.
I плаче на могилі мати -
Сім‘ ї нема.Всім дуже жаль.

Війна забрала щастя з дому,
Яке роками тут жило...
Що говорити вже потОму?
Жило, було — та загуло.

Чи думав хтось про цю загрозу?
Сюрприз  Росія  піднесла.
Снаряди, кулі, кров і сльози
Війна з собою принесла.

І брат пішов вбивати брата.
Земля горіла у полях,
Стоять розбиті « Градом» хати,
І гинуть люди у боях.

Сини Росії , України,
За кого гинем  на війні?
Ми ж браттями були донині!
Війна ж - могили і хрести.

За що воюєм? За свободу?
А може, за олігархат?
І ллється кров  обох народів,
І брата убиває брат.

Кидайте, браття, воювати!
Війна вбиває тільки нас !
Всі сльози виплакала  мати.
Не смерть, а хліб сіяти час !

Фізично свою відчуваю провИну,
Що два президента вбивають країну...

24.03.2019